Кафедра мовної та психолого-педагогічної підготовки

 Кіршо
Світлана Михайлівна

завідувач кафедри
к.філол.н.,доцент

Історія кафедри

Факультету економіки і управлінням підприємництвом підпорядкована кафедра мовної та психолого-педагогічної підготовки, історія якої є важливою складовою історії його розвитку, здійснення мовної та психолого-педагогічної підготовки фахівців для економіки України і зарубіжних країн.

Історично склалось так, що протягом 41 року існування кафедри чотири рази змінювалася її назва, розширювалися основні завдання та пріоритетні напрями її діяльності. Чотири назви – кафедра російської мови, кафедра російської та української мов і кафедра української та російської мов – це хронологічні межі її славної історії: вересень 1975 – січень 1990 рр., лютий 1990-1992 рр., березень 1992 – 2006 рр., з вересня 2006 р. по теперішній час – кафедра мовної та психолого-педагогічної підготовки.

Історію кафедри можна умовно поділити теж на три періоди, які мали суттєво відмінний зміст у її навчальній, методичній, науковій та виховній діяльності.

Історія кафедри розпочинається з відкриття 1 вересня 1975 року в Одеському інституті народного господарства кафедри російської мови для іноземців. Поштовхом до її створення став наказ Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти СРСР № 152 від 15 листопада 1974 року про викладання російської мови іноземцям у вищих навчальних закладах СРСР протягом усього періоду навчання. Розвиток міжнародних зв’язків між ОІНГ та ВНЗ зарубіжних країн сприяв збільшенню прийому на навчання іноземних студентів і спонукав до заснування на базі секції викладачів російської мови (Л. М. Лярової, Ж. О. Осипової, Д. А. Слободніченко, К. П.Добровольської та В. І. Мазур), що входила до складу кафедри іноземних мов, кафедри російської мови як іноземної, яка покликана була забезпечити мовну підготовку слухачів підготовчого відділення і національних кадрів економістів для країн Азії, Африки, Латинської Америки та Східної Європи.

Першим завідувачем кафедри була призначена К. П. Добровольська, яка очолювала її протягом 1975-2006 рр, а з 1 вересня 2006 р. керівництво роботою кафедри здійснює кандидат філологічних наук, доцент С. М. Кіршо.

Викладацький колектив кафедри російської мови з 1 вересня 1975 року забезпечував якісну мовну підготовку іноземних студентів і слухачів підготовчого відділення. Основна вага розробки робочих навчальних програм і планів, створення необхідної матеріально-технічної бази кафедри та навчально-методичного забезпечення викладання російської мови припала на її перших викладачів: К. П. Добровольську (завідувач кафедри), Ж. О. Осипову, Л. М. Лярову, В .І. Мазур, Д. А. Слободніченко, Л. К.Спиридовнову, В. І. Долинську, Р. І. Чудинову та Л. О. Саєнко. З часом штат кафедри поповнила нова хвиля викладачів російської мови, серед яких кандидати філологічних наук, доценти Н. М. Теплинська (Шилофост), С. М. Кіршо, ст. викладачіА. В. Крижановська, І. Я. Нікуліна, С.Ф.Денисова, Н. О. Сальникова, С. П. Петрова, Е. І. Панкратова, Л. О.Сивоволова, Г. Д. Джунусалієва, В. В. Доброжанська та ін. Саме вони сприяли перетворенню кафедри на продуктивний і авторитетний навчально-методичний центр навчання та виховання іноземних студентів засобами російської мови та літератури у процесі їх викладання.

Вагомий внесок у мовну підготовку в зарубіжних країнах зробили досвідчені викладачі кафедри російської мови. Серед них – ст. викладачі

В. І. Долинська, яка працювала в Афганістані (1979-1981) і Кампучії (1985-1987), С. Ф. Денисова, яка викладала російську мову в Індії (1982-1984), та Е. І. Панкратова, яка викладала російську мову на Кубі (1984-1987). Вони були нагороджені рядом почесних грамот. Наприкінці 80-х – на початку

90-х років значно підвищується науковий потенціал кафедри: в її штаті зростає кількість кандидатів наук, доцентів – С. М. Кіршо, В. В. Доброжанська, К. П. Добровольська.

Другий період – це час докорінного переосмислення набутого педагогічного досвіду та розроблення нових концепцій і наукових засад викладання російської та української мов. Кафедра російської мови була перейменована на кафедру російської та української мов згідно з рішенням вченої ради інституту та наказом №7 від 20 лютого 1990 року «Про перейменування кафедр».

Ураховуючи необхідність розробки та виконання комплексних заходів щодо реалізації нової мовної політики і завдань вищої школи України з упровадження Закону про мови в інституті була створена робоча група, до складу якої ввійшли також К. П. Добровольська (завідувач кафедри), Н. В. Агафонова та Г. В. Ковальчук – нові викладачі кафедри. Виконання важливих завдань вищої школи України змінило призначення кафедри, колектив якої береться вкотре до розробки перспективних шляхів її розвитку та методичного переозброєння, створення нових навчальних програм і планів викладання українознавчих дисциплін.

Третій період – це період розвитку кафедри, розробки інноваційних освітніх технологій підвищення якості мовної та психолого-педагогічної підготовки і формування творчої особистості майбутніх фахівців.

Навчання українських та іноземних студентів і аспірантів української мови як засобу опанування спеціальності викликало необхідність суттєвого оновлення змісту навчального процесу і насичення його сучасною економічною термінологією, текстами з дисциплін профільних кафедр. Велику роботу проводила кафедра з надання допомоги викладачам усіх дисциплін і співробітникам у вивченні української мови та ділового мовлення.

З 1994 року К. П. Добровольська, С. М. Кіршо, В. В. Доброжанська, В. І.Долинська, А. В. Крижановська, І. Я.Нікуліна та Л. К. Спиридонова опанували викладання психолого-педагогічних дисциплін та розробили робочі програми і навчально-методичне забезпечення курсів «Педагогіка», «Основи педагогічної майстерності», «Основи психології», «Психологія ділового спілкування», «Психологія і педагогіка», «Психологія та культура ділового спілкування». Реалізуючи концепцію мовної та психолого-педагогічної підготовки студентів, вони запроваджують у навчально-виховний процес новітні технології взаємопов’язаного формування творчої особистості, піднесення психолого-педагогічної культури майбутніх фахівців.

На сучасному етапі розвитку кафедри гідний внесок у викладання дисциплін «Українська мова за професійним спрямуванням», «Українська мова як іноземна», цілого блоку психолого-педагогічних дисциплін, зокрема в магістратурі «Економічна психологія», «Креативний менеджмент», «Психологія і педагогіка вищої щколи», роблять канд. філол. наук, доценти С. М. Кіршо, Л. К Спиридонова, О. В. Гейна, О. В. Богач, Н. Я. Купрата, З. І. Висоцька, ст. викладачі В. І. Долинська, Г. В. Ковальчук, Н. А. Ковальська. Цього року З. І. Висоцька і Н. А. Ковальська успішно захистили кандидатські дисертації.

З любов’ю до української та інших мов світу викладачі кафедри проводять не лише лекції і практичні заняття, а й урочисті свята з нагоди Дня української писемності та мови, Міжнародного дня рідної мови, Дня слов’янської писемності та культури, знаменних дат з життя та творчості Т. Г. Шевченка, І. Я. Франка, Лесі Українки, визначних діячів науки і культури, українських і зарубіжних митців художнього слова.

Науково-дослідні теми кафедри:
№ п/п Тема Номер державної реєстрації Термін виконання Результати дослідження
1. Наукові засади мовної та психолого-педагогічної підготовки майбутніх фахівців з економіки та управління: монографія 0105U008971 2005-2010 Монографія:

Наукові засади мовної та психолого-педагогічної підготовки майбутніх фахівців з економіки та управління: монографія / За загал. ред. канд. філол. наук, доц. Кіршо С.М. – Одеса: ОНЕУ, 2011. – 342 с. (15,7 д.а.)

2. Наукові засади оптимізації педагогічного процесу формування цивілізаційних компетенцій особистості

 

0112U000126 2011-2016 Монографія:
1) Формування цивілізаційних компетентностей особистості в системі вищої економічної освіти: монографія / За загал. ред. канд. філол. наук, доц. Кіршо С.М. – Одеса: ОНЕУ, 2017. – 420 с.
2) Оптимізація гуманітарної підготовки в контексті управління якістю вищої економічної освіти: монографія / За загал. ред. к. філол. н., доц. С. М. Кіршо. – Premier Publishing s.r.o. Vienna, 2018. – 170 с.
3. Розвиток суб’єкта навчально-професійної діяльності в соціально-культурному просторі 0117U002957 2017-2021 Монографія:
Університетські науково-практичні студентські конференції та «круглі столи»:

Наукові студентські конференції:

  • Наукова студентська коференція «Психологічні аспекти ділового спілкування» (Л.К.Спиридонова)
  • Наукова студентська конференція «Психологічні підходи до аналізу підприємницької діяльності» (Л.К.Спиридонова)
  • Наукова студентська коференція з психології «Перший крок у науку» (О.В.Богач )
  • Наукова студентська коференція з психології «Психологічна готовність до майбутньої професійної діяльності» (С.М.Кіршо )
  • Наукова студентська коференція «Наука у сучасному світі» (Н.А.Ковальська )
  • Наукова студентська конференція «Етичні аспекти наукової студентської діяльності» (З.І.Висоцька )
  • Наукова студентська конференція «Поезія Т. Г. Шевченка мовами світу» (Н.Я.Купрата )
  • Наукова студентська коференція «Культура наукового мовлення – запорука успіху майбутнього фахівця-економіста» (Г.В.Ковальчук)
  • Наукова студентська коференція «Культура публічного виступу» (Г.В.Ковальчук)
  • Університетська науково-практична конференція іноземних студентів «Міжкультурна комунікація: досягнення та перспективи у контексті глобалізації» (О.В.Гейна, В.І.Долинська)

Наукові семінари:

  • Науковий аналіз психологічних проблем сучасного студентства (С. М. Кіршо, Л. К. Спиридонова, О. В. Богач, В. І. Долинська).
  • Мова як засіб формування гуманістичного економічного мислення, ключових компетенцій, вмінь та навичок професійного спілкування майбутніх фахівців і викладачів економіки (Н. Я. Купрата, О. В. Гейна, Г. В. Ковальчук, З. І.Висоцька, Н. А. Ковальська).

«Круглі столи»:

  • Щорічне проведення «круглого столу» «Сучасні інтерактивні форми організації навчального-процесу» за участі кафедри мовної та психолого-педагогічної підготовки та кафедри іноземних мов ОНЕУ.

Психологічний клуб:

  • Професійне спілкування як взаємодія (С. М. Кіршо, Л.К. Спиридонова, В. І. Долинська).
  • Психологічна підготовка студентів до участі в конкурсних програмах. Тренінги «Презентація», «Самопрезентація», «Особистісне зростання» (В. І. Долинська, О. В. Богач).
Наукові публікації кафедри:

Список публікацій за результатами наукової роботи за 2015 рік

Список публікацій за результатами наукової роботи за 2016 рік

Список публікацій за результатами наукової роботи за 2017 рік

Список публікацій за результатами наукової роботи за 2018 рік

Список публікацій за результатами наукової роботи за 2019 рік

Співробітництво кафедри:

Заключено угоду про співробітництво між кафедрою мовної та психолого-педагогічної підготовки та Білоруським державним економічним університетом (Мінськ). Організовано та проведено перше міжнародне засідання «круглого столу» в режимі скайп-конференції на тему «Проблеми інноваційного розвитку лінгвопрофесійного освітнього процесу» (Одеса – Мінськ, 25 квітня 2013 р.).

Участь ХVІІІ Міжнародній науково-практичній конференції під егідою МАПРЯЛ «Технологии обучения РКИ (языкам) и диагностика речевого развития» (Мінськ: БДЕУ, 2013 р.).

Друк колективної монографії «Формування цивілізаційних компетентностей особистості в системі вищої економічної освіти» (Одеса: ОНЕУ, 2017 р.)

Монографії

Навчальні посібники

Робочі зошити

Збірники наукових праць студентів

Організаційна робота на кафедрі здійснюється у таких напрямках:
  1. Виховна робота зі студентським колективом.
  2. Профорієнтаційна робота та довузівська підготовка молоді.
  3. Проведення позанавчальних заходів.
  4. Організація та проведення студентських конференцій та «круглих столів»
Позанавчальні заходи, які організовує кафедра:
  • День української писемності та мови
  • «Плекаємо наші традиції!» – свято до дня Святого Миколая
  • Шевченківські читання
  • День матері
  • День вишиванки
  • «Ласкаво просимо!» – для іноземних студентів
  • Конкурс «Золоте перо»
Науково-практичні студентські конференції:
Дата Тематика Программа Научный руководитель
14 ноября 2013 года I Университетск ая научно-практическ ая конференции иностранных студентов
«Межкультурная коммуникация: достижения и перспективы в контексте глобализации»
Програма студ. конф. ОНЕУ. 2013 Канд. филол. наук, доцент кафедры языковой и психолого-педагогической подготовки Н. М. Шилофост
Канд. филол. наук, доцент кафедры языковой и психолого-педагогической подготовки О. В. Гейна
Старший преподаватель кафедры языковой и психолого-педагогической подготовки И. Я. Никулина
12 ноября 2014 года I І Университетск ая научно-практическ ая конференции иностранных студентов
«Межкультурная коммуникация: достижения и перспективы в контексте глобализации»
Програма студ. конф. ОНЕУ. 2014 Канд. филол. наук, доцент кафедры языковой и психолого-педагогической подготовки Н. М. Шилофост
Канд. филол. наук, доцент кафедры языковой и психолого-педагогической подготовки О. В. Гейна
Старший преподаватель кафедры языковой и психолого-педагогической подготовки И. Я. Никулина
12 ноября 2015 года III Университетская научно-практическая конференция иностранных студентов
«Межкультурная коммуникация: достижения и перспективы в контексте глобализации»
Програма студ. конф. ОНЕУ. 2015 Канд. филол. наук, доцент кафедры языковой и психолого-педагогической подготовки О. В. Гейна
19–21 апреля 2016 года V Юбилейн ая Международн ая научно-практическ ая конференци я студентов-иностранцев подготовительных и основных факультетов, слушателей Центров обучения иностранных граждан высших учебных заведений «Язык в поликультурном мире: развитие международного образования» 7. Програма 2016. ХНУРЕ Канд. филол. наук, доцент кафедры языковой и психолого-педагогической подготовки О. В. Гейна
14–15 ноября

2016 года

IV Университетская научно-практическая конференция иностранных студентов «Межкультурная коммуникация: достижения и перспективы в контексте глобализации» Програма студ. конф. ОНЕУ. 2016 Канд. филол. наук, доцент кафедры языковой и психолого-педагогической подготовки О. В. Гейна
Преподаватель кафедры языковой и психолого-педагогической подготовки В. И. Долинская
Виховна та культурно-масова діяльність:

Ознайомлюючі екскурсії містом

Участь у кафедральних та університетських заходах:

1. Шевченківські читання.

1 (5)
2 (3)
7 (1)
_20181115_233547
000епи1
0-02-04-20db6da12d144aba20eff4b54dd7f63fb3f00b1767d4df4a4401238984d15861_f6b83d8e
0-02-04-787d399153eff232336a16b3f47178cfe802919187acd6e3e60cf669abd097cd_7f470f9c
0-02-04-a9b2149fc2f10320d098cdc95afa0b9c543b696aea9e5b5cfffa2759b02532a8_799ee83e
0-02-04-222deee33c9ac1d8550a8454f63be1e033630c866770f5e6f080542112b0a3b3_49db13d5
0-02-04-498864637e4cae479b2902c3ea2423f80bce73a108b6bd8d93797d86ee2ecb78_d550084f

КОНКУРС «ЗОЛОТЕ ПЕРО»

 

 

 

 

Шановні абітурієнти та студенти 

Одеського національного економічного університету!

Кафедра мовної та психолого-педагогічної підготовки оголошує про початок університетського КОНКУРСУ «ЗОЛОТЕ ПЕРО»

До розгляду приймаються авторські поетичні твори російською та українською мовами. Конкурс триватиме до 31 квітня 2020 року.

Вимоги до оформлення:

  1. Вірші в електронному варіанті (у редакторі Word: шрифт Times New Roman, кегель 14 pt, міжрядковий інтервал 1,5).
  2. Заявка для участі із зазначенням особистих і контактних даних (прізвище, ім’я, курс, група, факультет, клас, школа, телефон, E-mail).
  3. Фото (портрет) для розміщення в університетській газеті «Економіст», на інформаційних ресурсах ОНЕУ, в мережі інтернет та у збірнику віршів.

Роботи просимо надсилати на електронну адресу кафедри мовної та психолого-педагогічної підготовки – k.mppp@oneu.edu.ua.

За детальною інформацією звертатися за адресою: вул. Преображенська, 8, каб. 121, тел. 723-85-48

Координатор конкурсу: к.філол.н., ст. викл. Ковальська Наталя Аркадіївна

Відзнака викладачів бібліотекою ОНЕУ

Вітаємо завідувача кафедри мовної та психолого-педагогічної підготовки, доцента Кіршо Світлану Михайлівну (за визнанням бібліотеки ОНЕУ) з перемогою в номінації “За творчу співпрацю” та старшого викладача кафедри Висоцьку Зоряну Іванівну в номінації “Пропаганда книги та читання”.

Результати І-ого етапу ХІХ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика

18 листопада 2019 року в Одеському національному економічному університеті кафедрою мовної та психолого-педагогічної підготовки було проведено І-ий (університетський) етап ХІХ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. За рішенням оргкомітету і журі до наступного етапу направляються такі студенти:

з/п

Прізвище, ім’я, по батькові студента Курс,

 факультет

Місце, зайняте на І етапі конкурсу Прізвище, ім’я, по 

батькові викладача

1. Білокоз Тимофій

Тимофійович

1 курс,

ФМЕ

1 Кіршо Світлана

Михайлівна

2. Замковенко  Юлія

Валентинівна

2 курс,

ФЕУП

2 Висоцька Зоряна

Іванівна

3. Лі Деніс 1 курс, 

ФМОІТ

3 Купрата Надія

Ярославівна

 

ВІТАЄМО К.ФІЛОЛ.Н. КОВАЛЬСЬКУ Н.А. ЗІ ЗВАННЯМ «КРАЩИЙ ВИКЛАДАЧ ФАКУЛЬТЕТУ ФБС»

За результатами студентського опитування на факультеті фінансів та банківської справи почесне звання «Кращий викладач» отримала канд.філол.наук, старший викладач кафедри мовної та психолого-педагогічної підготовки Ковальська Наталя Аркадіївна.

Вітаємо Наталю Аркадіївну із отриманням нагороди та бажаємо невичерпної енергії, сили, натхнення та нових перемог і звершень!

Кафедра М та ППП

 

 

 

 

26 листопада 2019 року на факультеті фінансової та банківської справи відбулася наукова студентська конференція «Наука у сучасному світі».

Під керівництвом канд. філол. наук, старшого викладача кафедри мовної та психолого-педагогічної підготовки Ковальської Наталі Аркадіївни студенти 11-13 груп ФФБС в рамках вивчення курсу «Основи академічного письма» представили дослідження з актуальних питань сучасної науки, зокрема: «Міжнародна академічна мобільність: реалії сучасності» (Деревянченко Тетяна, 11 гр.); «Упровадження стандартів академічної доброчесності в українських закладах освіти» (Георгієва Ніка, 11 гр.); «Комунікативна компетенція як основа професійної компетентності» (Невмержицький Микита, 12 гр.); «Функціонування мовних кліше у науковому тексті» (Бондаренко Влад, 11 гр.); «Плагіат у сучасному світі: визначення та різновиди» (Криса Катерина, 13 гр.); «Проблема плагіату у студентській дослідній діяльності» (Загубелюк Марія, 12 гр.); «Формування професійної компетентності майбутніх фахівців з економіки» (Батенєва Олександра, 13 гр.); «Культура мови в професійній комунікації» (Добронецька Ольга, 13 гр.); «Наукова комунікація в часи Інтернету» (Куцин Данило, 13 гр.) та інші.

За результатами конференції найкращі повідомлення буде надруковано у збірнику наукових робіт студентів «Крок у науку» кафедри мовної та психолого-педагогічної підготовки.

Святкування Дня української писемності та мови в ОНЕУ

7 листопада 2019 р. у Великій актовій залі головного корпусу ОНЕУ відбувся концерт, присвячений святкуванню Дня української писемності та мови. Організатори заходу – кафедра мовної та психолого-педагогічної підготовки – висловлює щиру подяку усім, хто долучився до святкування!

Результати І-ого етапу Х Міжнародного мовно-літературного конкурсу ім. Тараса Шевченка

11 листопада 2019 року в Одеському національному економічному університеті кафедрою мовної та психолого-педагогічної підготовки було проведено І-ий етап Х Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. За результатами конкурсу місця розподілилися так:

з/п

Прізвище, ім’я, по батькові студента Курс/факультет Місце, зайняте на І-ому етапі конкурсу Прізвище, ім’я, по батькові викладача
 

1.

Ткач Тетяна

Володимирівна

1 курс,

факультет фінансів і банківської справи

 

1 Ковальська

Наталя

Аркадіївна

2. Беркар Юлія Валеріївна 1 курс,

факультет економіки та управління підприємством

 

2 Висоцька

Зоряна

Іванівна

3. Стаматова Олена

Михайлівна

1 курс,

факультет міжнародної економіки

2 Кіршо

Світлана

Михайлівна

4. Рубан Анастасія

Сергіївна

 

1 курс,

факультет менеджменту, обліку та інформаційних технологій

3 Ковальчук

Галина

Володимирівна

5. Лі Деніс 1 курс,

факультет менеджменту, обліку та інформаційних технологій

3 Купрата

Надія

Ярославівна

Шановні студенти, викладачі та співробітники
Одеського національного економічного університету!

Кафедра мовної та психолого-педагогічної підготовки запрошує вас взяти участь у святкуванні Дня української писемності та мови, яке відбудеться 7 листопада 2019 р. о 13.30 у Великій актовій залі.

З повагою та надією на зустріч,
колектив кафедри М та ППП

УВАГА! КОНКУРС!

9 листопада 2019 року в День української писемності та мови стартує ХХ Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика з метою піднесення престижу української мови, популяризації її серед молоді.

В Одеському національному економічному унверситеті І етап конкурсу відбудеться 18 листопада 2019 року під керівництвом кафедри мовної та психолого-педагогічної підготовки. Додаткову інформацію щодо проведення конкурсу можна отримати за телефоном: (048)723-85-48.

Долучайтеся!!!

УВАГА! КОНКУРС!

10 жовтня 2019 року стартує Х Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка з метою сприяння вихованню в його учасників  почуття гордості за свій народ, любові до рідного краю, формування готовності творити добрі справи задля рідної Батьківщини, заможної, повноправної і невіддільної від світового розвитку країни.

В Одеському національному економічному унверситеті І етап конкурсу відбудеться 11 листопада 2019 року під керівництвом кафедри мовної та психолого-педагогічної підготовки. Додаткову інформацію щодо проведення конкурсу можна отримати за телефоном: (048)723-85-48.

Долучайтеся!!!

РЕЗУЛЬТАТИ КОНКУРСУ «ЗОЛОТЕ ПЕРО»

У лютому 2020 року за ініціативи кафедри мовної та психолого-педагогічної підготовки традиційно стартував університетський поетичний конкурс «Золоте перо». У конкурсі мали змогу взяти участь усі студенти Одеського національного економічного університету, надавши до розгляду авторські поетичні твори російською та українською мовами.

За результатами конкурсу перше місце посіла студентка 36МЛ групи ФМЕ ОЛЕКСАНДРА ПУЖАЙЛО.

Щиро вітаємо учасників та переможницю конкурсу і бажаємо їм творчого натхнення!

 

Координатор конкурсу – к.філол.н., ст. викладач каф. М та ППП 

Ковальська Наталя Аркадіївна

ПЕРЕМОЖЦІ КОНКУРСУ «ЗОЛОТЕ ПЕРО»

 

2017 р.

Нітенко Аліна,
студентка 32 групи КЕФ

 

2018 р.

Коцюбська Ольга,
студентка 32 групи ОЕФ

2019 р.

Цибулова Юлія,
студентка 16 групи ФЕУП

ПОЕТИЧНІ ТВОРИ

Цибулова Юлія (ФЕУП)

I am text block. Click edit button to change this text. Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Ut elit tellus, luctus nec ullamcorper mattis, pulvinar dapibus leo.

Кто в современном обществе не одинок?

Кто в современном обществе не одинок?
Заботится ведь каждый о себе лишь.
Из преданных людей извлечь какой-то прок
Хотят. Лишь забывают, что так счастья не построишь.
Где дружба та, что деньгам неподвластна?
Где та любовь, основа для которой чувство?
Неужто вера в искренность – напрасна:
Так редко встретишь, что считаешь лишь искусством.
Доверие, как меч, убийца моментальный.
А жертва? Как прискорбно: меч держащий.
Ужасно? Нет, таков наш мир реальный,
Ведь душу приоткрыв, ты мукам подлежащий.
А статус… Если низок, отношение равнодушно,
И это есть тенденция – губительный порок.
Чтоб выжить, человеком перестать быть нужно.
Так кто? Кто в этом обществе не одинок?!

СТЕКЛЯННЫЕ НАДЕЖДЫ

Стекло – легко бьющийся материал.

Зачем же речи, если знал,
Каков характер мой наивный,
И как душа моя ранима
Ты знал. Но всё же обещал,
Что мы увидимся с тобою.
Быть может, верил сам в такое?
Ты обещал… Солгал…

Уста чудесно говорили
Такую сладостную ложь,
Но от неё бросает в дрожь,
Как вспомнишь, что её сменило.
Убийца-правда, как клинок…
Конец всему, что было.
А время словно бы застыло.
Зачем же речи?! Невдомёк.
А я всё спорила с судьбою,
Надеясь встретиться с тобою.
«До встречи», – слышать я хотела.
Увы… «Прощай» на самом деле.

Коцюбська Ольга (ОЕФ)

МОЯ УКРАЇНА

Я хочу блакитного неба торкатись,
І щоб квіти навколо буяли й цвіли,
А вранці із сонцем ясним прокидатись
І дихати вільно на рідній землі.
Країна моя – це поля неозорі,
Які обіймають дрімучі ліси,
Бурхливі річки та озера прозорі,
Й туманні степи у серпанку роси.
Моя Україна – це пісня крилата,
Це мудрі прислів’я й казки чарівні,
Рушник вишиваний і батьківська хата,
Й вишневий садок у світанковій імлі.
Моя Батьківщино! Відлунює дзвінко
Любов, що до тебе у серці горить.
Так хочеться крикнути: «Я – українка!»,
І цього достатньо, щоб все пояснить.

ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ НАШИМ ГЕРОЯМ

Чути віддалений дзвін…
Чітко карбуючи крок,
Непереможний загін
Йде до мінливих зірок.
Йде крізь зловісний туман,
Через відлуння століть,
Йде крізь підступний обман,
Через стіну лихоліть.
Пильно вдивляються в даль
Очі суворі й ясні…
Йдуть через вічну печаль
Правди й Надії сини.
Віру в долонях несуть,
Б’ються серця в унісон.
Лихо добром розіб’ють.
Ні, це не сон… Це не сон!
Радо їх серцем вітаю,
Тихо до них підійду…
Прапороносця спитаю:
«Можна я з вами піду?»

ОЧЕРЕДНЫЕ РАЗМЫШЛЕНИЯ

Кто ты есть?
Вот спроси себя сам,
Посмотрев на свое отражение.
Ты – презрение, зависть и лесть,
Лицемерие, подлость и месть,
Чистота, доброта и прощение.
Ты – душа,
Что разорвана в хлам,
Повседневной тоской искалечена,
Что растет и растет не спеша,

Так ужасна и так хороша,
Неожиданным счастьем излечена.
Ты – глаза,
Что не преданы снам,
Наблюдают ночные видения,
То улыбка, то боль и слеза,
То в них солнце, то снег, то гроза,
То мелькают былые мгновения.
Ты – слова,
Что на душу бальзам,
Рвут на части ее преднамеренно,
От которых болит голова,
Еле слышны, понятны едва,
Суть которых не было утеряно.
Ты – есть ты.
Ты подобен вратам.
Ты – слабак, ты – по жизни сражение,
Сумма мыслей, чувств и пустоты,
Совершенство, предел красоты,
Ты есть вечность. Ты просто мгновение.

Шевченко Олег (КЕФ)

ПОКОЛЕНИЕ БЕД

Где пристанище себе найти?
Что от ежедневности прикроет?
Можно ли от этого уйти?
Вещи, от которых люди воют:
Грусть, печаль, однообразие и мрак.
Пусть на всё они глаза закроют.
И живут потом ведь плохо так…
Считая, что они чего-то стоят.
Но на деле все пустые изнутри.
Личность выжжена всей этой серой массой.
Человек, ты поскорей глаза протри!
Не живи под этой страшной, темной рясой!
Эту рясу одевают с юных лет.
Убивая в нас тем самым краски.
Приучая к перерыву на обед,
Отучают малых деток верить в сказки.
И сегодня люди столь похожи –
С серостью в глазах и без улыбки,
Просыпаясь постоянно по утрам,
Едут на работу, как на пытки.
Но за эти пытки людям платят.
Нужны им деньги, что б иметь возможность
Завтра утром снова встать с кровати.
О, Боже, как же это сложно…
И в таком круговороте жизни
Человек теряет смысл во всём.
Ведь подобное стечение обстоятельств
Убивает индивидуальность в нём.
Происходит это много лет,
Как конвейер Форда, год за годом
Мы штампуем поколения бед,
Что страдать считают своим долгом.
Долгом, что для них сродни судьбе,
Но судьбу им эту навязали
Люди те, что с самых юных лет
В рясы темные детишек одевали.
Так они и по сей день живут
Ради блага общества и только.
Забывая наслаждения суть,
Губят свою душу потихоньку.
Человек – он должен жить,
Улыбаться первым лучам солнца!
А не постоянно волком выть
От всего подряд, вороча носом…
Стену мрака нужно пробивать,
Дабы хоть немного видеть краски.

И тогда начнешь по-настоящему дышать,
Сняв с себя навязанные маски.
Человеку в жизни нужно счастье.
То, что яркость в бренный мир приносит.
И тогда уж засияют глазки.
А счастливый многого не просит…

Черниш Катерина (КЕФ)

Я боюсь потерять себя в мелочи,
Жизнь отдать за идею несчастную.
Я боюсь потерять друзей с горечи,
Крикнув на них невпопад.
Я боюсь не решится выстрелить,
И боюсь оборвать чью-то жизнь.
Я боюсь клятву дать и не выполнить,
Я боюсь слово дать и забыть.
Я боюсь не обнять больше матери,
Я боюсь терять навсегда.
Боль я знаю, с ней знакома я, выдержу.
Но забыть я боюсь родные глаза.
Между тем, сквернословных и матерных
Обхожу не всегда стороной.
Я боюсь упустить Человека,
Пусть на вид он и очень плохой.
Я боюсь неумело высказаться,
Обвинив в клевете, начать бой.
Жизнь прожить и ни о ком не заботиться.
Я боюсь умереть, не прожив.
Я боюсь потерять надежду,
Веру в других не найти.
Я боюсь выбирать между…
И тем самым потерять двоих.
Я боюсь оказаться в пропасти.
В пропасти собственной души.

Нікітенко Сабіна (ФЕУП)

Як Україна моя мати,
Шевченко – батько рідний мій.
Бо тільки він міг так навчати
Любити край великий свій.
Талановитий українець
Мав в малюванні Божий дар.
А у книжковому звертанні
Нащадкам передав Кобзар.
Я відчуваю кожне слово,
Що донесла його душа.
Вона так ніжно й загадково
Дніпром лилася до вірша.
Хоча важка життєва доля
Спіткала генія митця,
Та Батьківщини рідній воля
Була бажанням до кінця.
Ми пам’ятаєм тебе, батьку,
А разом з нами цілий світ.
Несе твоє ім’я мистецтво
Вже так багато – 200 літ.

Нітенко Аліна (КЕФ)

Не бойтесь в жизни что-то отпускать,
Идти вперед, назад не оглянувшись.
Спешите старый образ поменять,
Стремитесь найти повод, чтоб стать лучше.
Не бойся вмиг срываться и бежать,
Моментом научитесь наслаждаться.
Не забывайте близких обнимать
И от души прохожим улыбаться.
Не бойтесь жить сегодня, здесь, сейчас,
Нельзя вернуть вчера, увидеть завтра.
Старайтесь всегда слабым помогать,
Неведомо, как ляжет завтра карта.
Не бойтесь в жизни что-то отпускать,
И к вам придёт намного-много лучше.
Итог: учитесь ЖИТЬ – не ВЫЖИВАТЬ!!!
Наш мир намного красочней и круче.
***
У рік наш випускний прийшла страшна війна,
Як там колись, в далекім "сорок першім".
Під технікой ворожою здригнулася земля,
Забилася тривога в серці нашім.
Сховалось сонце, небо почорніло,
Злетіли кулі, брат пішов на брата,
Старенька мати зовсім посивіла,
Бліда, неначе на хресті розп'ята.
Бо, як то кажуть, "босих, без нічого",
Закинули солдат на поле бою.
А воювати чим? Не скажете, панове?
Невже нема нічого в вас людського?
Вам не болить? А в мене все палає!!!
Стільки дітей війна осиротіла…
Солдат війна нещадно забирає,
Сира земля в собі їх схоронила.
І зі сльозами щиро я молитву прочитаю:
"Надай їм, Боже, сили в боротьбі.
Нехай їх Янголи в біді не залишають,
Щоб повернулися додому всі живі!"
***
Мама, я сегодня девушку видала.
Молодая вовсе. Нет, совсем юна.
С ног сбивая, быстро убегала,

Словно приключилась у неё беда.
Платье развивалось светло-голубое,
По щекам бежали слезные ручьи,
А глаза меня сразили глубиною
И напомнили, мамуля, мне глаза твои.
Мне так жутко интересно стало,
От кого же так бежала и куда,
Я свернула и пошла кварталом,
Где исчезла чудная Она.
А Она бежала и бежала,
Вдруг остановилась у двери…
Моё сердце колотилось…Я узнала…
Это ж я, мамуля, посмотри!!!
Только почему совсем босая,
И коленки сбиты до крови?
Почему же крылья на полу, родная,
И цветок, проросший из груди?
Мамочка, не плачь, ты что-то знаешь?
Я прошу тебя, мамуля, расскажи…
«Дочка, ты еще ведь молодая,
Вот босая ты пока бежишь.
А коленки, сбитые до крови, –
Это Первые уроки на пути.
Ты не опускай так низко брови,
Много испытаний впереди!»

***
А ты готов любить меня любую?
Слегка наивную, смешную, как дитя.
Безумную немножко, но простую.
И все же сложную такую донельзя.
А ты готов любить меня любую?
Понять, всего лишь посмотрев в глаза.
Готов принять и нежную, и злую,
В истерике, в улыбке и в слезах?
А ты готов любить меня любую?
Не идеальную, но по уши в тебя!..
Такую вредную, но сердцу ведь родную.
Готов со мною КРЕПКО-НАВСЕГДА?..
***

Ты только позови, и я пойду.
В огонь иль воду, мне совсем не важно.
Я буду рядом в радость и беду,
С тобою вместе ничего не страшно.
Ты только позови, и я пойду.
Согласна босиком бежать по лужам.
Я буду верной, сердце подарю,

А хочешь, приготовлю тебе ужин?
Ты только позови, и я пойду.
Зимою, летом, осенью, весною.
Ты хочешь, это море перейду?
А я согласна, только бы с тобою!
Ты только позови, и я пойду,
Но перед тем хочу, чтобы ответил –
Нужна? Или придумал ты игру?
Что говоришь? Уже другую встретил?
Иллюзия пропала, как возникла.
Но не беда – немного поболит.
Не страшно, к боли я давно привыкла,
Вот только сердце медленней стучит…
***
За нас все вирішила доля. Так, я знаю,
Не винні зовсім тут ні ти, ні я.
На жаль, з тобою ми дійшли до краю,
Ти вже не мій – я більше не твоя.
Ти бачиш, далі там глибока прірва,
І так вже на краєчку я стою.
В душі помалу догорає віра,
Що встигнеш, схопиш руку ти мою.
Не встиг схопити… Крок… Зірвалась…
Політ, падіння і нестерпний біль.
Та все ще я підвестись намагалась.
Пекло, щеміло… Я не вибралась звідтіль.
Я пригадала миті, як була щаслива,
Як разом нам хотілося літати.
Твій дотик, очі… Мука неможлива.
Нестерпно згадувать, я хочу закричати!
Солоні сльози по щоці скотились,
Дивлюся в неосяжну далечінь.
Дві зірки так яскраво засвітились,
Як гарно! Мене манить височінь…
В житті по-різному буває, розумію,
Сценарій часто пишемо не ми.
Ми граєм ролі і виконуємо дію,
Фінал такий – Я зникла назавжди!!!

Ібрішим Христина (КЕФ)

Війна

Буває, тихо дивишся у ніч,
А там лунає пісня солов’їна.
Напружено залазиш ти на піч
Й молитву ти читаєш за Вкраїну.

Матусю, рідна, чом ридаєш уві сні?
Чому додому звеш свою дитину?
Вона померла у безжалісній війні.
Війні, в якій немає і причини!

А люди всі, немов скажені пси,
Кидають гнів у серце материнське.
Помер? Не плач, усе мине.
Забудеш ти свою дитину.

А мати дивиться сумна й безсила:
«Що можу вам сказати? Люди ви гнилі!
Помер мій син, моя душа єдина.
А разом з ним і я заснула у труні…»

ГОВОРИМО ГРАМОТНО!!!

Кафедра мовної та психолого-педагогічної підготовки для впровадження вимог Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» в освітній процес продовжує консультування на сторінці кафедри.

 

ГУМАННИЙ – ГУМАНІСТИЧНИЙ – ГУМАНІТАРНИЙ. Ці три слова пов’язані з латинським словом humanus «людяний, людський» від homo «людина».

Прикметник гуманний найчастіше вживається для характеристики людяної у своїх діях, вчинках, ставленні до інших людей особи. Він, як правило, сполучається зі словами люди, людина, родовими назвами особи: гуманні люди, гуманний приятель, гуманний командир. Широко вживані в українській літературній мові вислови, в яких прикметник гуманний поєднується з абстрактними поняттями, передаючи зміст «пройнятий турботою про благо людини»: гуманне завдання, гуманна мета, гуманний напрям науково-технічної революції, гуманне суспільство.

Від іменників гуманізм, гуманіст утворюється прикметник гуманістичний, що також пов’язаний із турботою про благо, повагою до гідності людини, але не вживається для характеристики внутрішніх якостей людини. Неправильні вислови типу гуманістичний вчинок, гуманістичний керівник, де має вживатися прикметник гуманний. Гуманістичний частіше характеризує суспільно-політичну, ідеологічну сферу людської діяльності, масштабні соціальні явища. Звичайно цей прикметник сполучається з іменниками ідеал, ідея, зміст, місія, діяльність, культура.

Про суспільство, літературу загалом можна сказати, що вони гуманні, але про конкретний художній твір звичайно кажуть, що він гуманістичний. Усталеними і поширеними є вислови гуманістичний характер (пафос) літератури, гуманістичний фінал поеми, гуманістичні ідеї.

Гуманітарний – пов’язаний із суспільними науками, предметом дослідження яких є розвиток людського суспільства. До гуманітарних наук належать філософія, історія, філологія, право, мистецтвознавство, етнографія. У XIX ст. це значення ще не закріпилося за певною формою, тому в М. Драгоманова знаходимо вислів: спеціаліст гуманних наук. У сучасній літературній мові для характеристики сфери науки, освіти вживається тільки слово гуманітарний, і тому не можна сказати викладання гуманістичних дисциплін, а тільки гуманітарних.

Специфічною ознакою сьогодення стала гуманітарна допомога і відповідне словосполучення. Тобто фіксуємо вживання слова гуманітарний у значенні: «пройнятий гуманізмом, піклуванням про добробут людей, повагою до людської гідності». Таке значення, очевидно, поширилося під впливом багатозначного англійського слова humanitarian, що об’єднує в своєму тлумаченні зміст 1) гуманний; 2) гуманістичний; 3) гуманітарний. Цікаво, що в англійській мові одне із значень згаданого слова – «філантроп», тобто «той, хто займається доброчинністю, допомагає нужденним». Саме від такого змісту – найкоротший шлях до слововживання гуманітарна допомога.

Джерело: журнал «Культура слова» (2000 р., Вип. 53-54, С. 145-146).

РЕЗУЛЬТАТИ КОНКУРСУ «ЗОЛОТЕ ПЕРО»

У лютому 2020 року за ініціативи кафедри мовної та психолого-педагогічної підготовки традиційно стартував університетський поетичний конкурс «Золоте перо». У конкурсі мали змогу взяти участь усі студенти Одеського національного економічного університету, надавши до розгляду авторські поетичні твори російською та українською мовами.

За результатами конкурсу перше місце посіла студентка 36МЛ групи ФМЕ ОЛЕКСАНДРА ПУЖАЙЛО.

Щиро вітаємо учасників та переможницю конкурсу і бажаємо їм творчого натхнення!

 

Координатор конкурсу – к.філол.н., ст. викладач каф. М та ППП 

Ковальська Наталя Аркадіївна

ГОВОРИМО ГРАМОТНО!!!

Кафедра мовної та психолого-педагогічної підготовки для впровадження вимог Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» в освітній процес відкриває на сторінці кафедри нову рубрику-консультацію «Говоримо грамотно!».

ВІДПОВІДНО ДО – ЗГІДНО З. Прийменник відповідно вживається з родовим відмінком іменника у сполученні з прийменником до: відповідно до наказу, відповідно до змін, відповідно до програми.

Увага! Прийменникової сполуки у відповідності в українській літературній мові немає – це калька з російського в соответствии.

Прийменникова сполука згідно з уживається з орудним відмінком іменника: згідно з наказом, згідно з правилами. Обидва складні прийменники відповідно до і згідно з – типові для офіційно-ділового стилю і можуть вільно взаємозамінюватись. Але треба уникати контамінації: форми відповідно з, згідно до – неправильні.

 

ВТРАЧАТИ – ГУБИТИ. Дієслова синонімічні, часто взаємозамінні, як у фразеологізмі втрачати / губити голову. Пор.: як хлопчик, що втратив голову; не з тих, що голову губить.

Матеріальні речі, предмети звичайно гублять; переважає, особливо в розмовному стилі, така сполучуваність: загубив олівця, загубив книжку, парасольку, шапку і под.

Щодо певних якостей, то їх можна як губити, так і втрачати, наприклад: губити / втрачати гідність; губити / втрачати сон, апетит, тепло, легкість, спокій. Але в науковому стилі (медицина) доречним є тільки дієслово втрачати: хворий втратив апетит, сон або втратив багато крові.

Іменники на позначення часових понять час, день, роки сполучаються з обома дієсловами: Старого любити – тільки дні губити; Не губи часу і не втрачай днів. Із прислівниками марно, даремно сполучається спільнокореневе дієслово витрачати: марно витрачати час: даремно витрачений час.

Губити має ще значення «нищити», пор.: не губи мене; в очі любить, а за очі губить. У такому значенні дієслово втрачати не вживається.

 

Джерело: журнал «Культура слова» (2000 р., Вип. 53-54, С. 144-145).

ВИНЯТКОВО – ВИКЛЮЧНО. Замість того, щоб використовувати синонімічні прислівники на позначення високої міри ознаки – винятково, дуже, надзвичайно, зловживають штучно створеним словом виключно, пор. правильні словосполучення: винятково (дуже, надзвичайно) уважний учень, винятково (дуже, надзвичайно) щастить і неправильні: виключно уважний учень, виключно щастить.

У ролі частки бажано замість слова виключно вживати звичні слова тільки, лише, пор.: Уміти говорити і то не лише словами; Допомога надаватиметься тільки тим, хто перебуває за межею бідності.

 

ВЛАСНИЙ – ОСОБИСТИЙ – ОСОБОВИЙ. Часто плутають значення цих слів, утворюючи неправильні словосполучення. В одній із радіореклам прозвучало навіть таке: Вишні в особистому соку. Так переклали журналісти з російської Вишни в собственном соку, а по-українському треба сказати: Вишні у власному соку.

Правильні вислови: маю власний будинок, маю власну думку, але подаю особистий приклад, бажаю щастя в особистому житті; у діловій мові вживаємо словосполучення: особова справа, особове посвідчення, особовий склад; у граматиці є термін особові займенники.

Різний зміст мають вислови власний автомобіль («автомобіль, що є власністю певної особи, належний особі») і особистий автомобіль («визначений певній особі для користування ним»); різні прикметники вживаємо з іменником рахунок: особовий рахунок – у банку, відрядження беруть – за власний рахунок, а зводять з кимось – особисті рахунки.

Синонімічними є вислови на зразок: дати щось комусь у власні руки і дати щось комусь особисто в руки; з’явитися особисто і розмовно-знижений з ‘явитися власною персоною.

Джерело: журнал «Культура слова» (2000 р., Вип. 53-54, С. 144-145).

ЧИ ПРАВИЛЬНО КАЗАТИ: «ЦЯ ПОРАДА МАЄ РАЦІЮ»?

Ні, не правильно. Чому? Тому, що мати рацію чи не мати рації може людина (люди). Слово рація може означати: «розумна підстава, обґрунтування чого-небудь» або «розрахунок, користь, вигода». Наприклад: Була рація послухати поради; Шукайте рацію в його вчинках; Нема рації продавати яблука так дешево. Якось у радіопередачі прозвучало таке застереження: «Нагадайте дітям про небезпеку на залізниці. Це особливо має рацію зараз, весною». Слово рація тут недоречне. Слід було б сказати про доцільність, необхідність нагадування: «Це особливо доцільно (необхідно) зараз, весною». Стійке словосполучення мати рацію стосується замірів, дій, учинків людини, групи людей, колективу і має значення «бути правим, діяти, думати правильно, слушно»: Він мав рацію, застерігаючи від поїздки: нас не прийняли; Ти боїшся і маєш рацію, бо вже пізня година, а йти лісом.

БЛИЗЬКИЙ БЛИЖНІЙ. Слова мають спільні й різні значення. Спільних значень два: 1) розташований на невеликій відстані: близька хата ближня хата, близький ліс ближній ліс. Але щодо популярного нині окреслення зарубіжжя треба вживати вислів близьке зарубіжжя; 2) який перебуває в прямих родинних стосунках з ким-небудь: близька рідня ближня рідня. Словник за ред. Б. Грінченка фіксує вживання у Марка Вовчка вислову ближні приятелі, тобто «такі, що мають почуття симпатії, дружби один до одного, а також спільні ідеї, інтереси». Сьогодні ми скажемо в цьому випадку близькі приятелі. Прикметник близький має ряд значень, яких не має ближній. Так, невелика часова віддаленість передається прикметником близький: уже близька ніч, сонце близьке до заходу, близьке свято. Ще близький – це «добре знаний, відомий, зрозумілий»: Почув у голосі щось близьке, своє; і «такий, який глибоко хвилює, безпосередньо стосується будь- кого»: Інтереси дітей близькі матері; про адекватний, реалістичний переклад теж кажуть близький: переклад близький до оригіналу.

Джерело: журнал «Культура слова» (2000 р., Вип. 53-54, С. 143-144).

вул. Преображенська 8, каб. 121,
723-85-48
k.mppp@oneu.edu.ua

Підготовка бакалаврів:

  • Основи академічного письма
  • Психологія ділового спілкування
  • Психологія та педагогіка
  • Етика та психологія ділових відносин
  • Друга іноземна мова
  • Іноземна мова (російська)
  • Іноземна мова (українська)

Підготовка магістрів:

  • Економічна психологія
  • Креативний менеджмент
  • Психологія управління і конфліктологія
  • Психологія ефективної ділової комунікації

Підготовка аспірантів:

  • Методика викладання та інноваційні технології