Місяць: Травень 2021

З 1 березня по 31 липня 2022 року молоді українці знову матимуть можливість пройти п’ятимісячне стажування у Німецькому Бундестазі в рамках програми «Міжнародна парламентська стипендія» (Internationales Parlaments-Stipendium). Досвід минулих років продемонстрував, що плідна співпраця з державними установами, університетами та неурядовими організаціями в Україні дає можливість знайти велику кількість кваліфікованих претендентів на участь у такій серйозцій програмі. Будемо вдячні Вам за сприяння Посольству Федеративної Республіки Німеччини в Україні  у пошуках здібних кандидатів та за поширення інформації про «Міжнародну парламентську стипендію» серед зацікавлених студентів університету.

Інформаційна довідка: «Міжнародна парламентська стипендія» передбачає стажування в офісах депутатів Німецького Бундестагу у ролі помічників та одночасне навчання в одному з трьох провідних університетів Берліна (Берлінському Вільному університеті, Берлінському університеті ім. Гумбольдта або Берлінському технічному університеті). Програма розрахована на претендентів віком до 30 років, котрі цікавляться політикою і прагнуть брати активну участь у суспільно-політичному житті своєї країни. Передумовами участі у програмі є наявність громадянства України, диплому про вищу освіту, а також дуже добре володіння німецькою мовою. Стажування триватиме з 1 березня по 31 липня 2022 року. Стипендіатам надається щомісячна стипендія у сумі 500 евро, забезпечується безкоштовне проживання та медичне страхування, а також відшкодовуються транспортні витрати на подорож до та з Берліна. Детальнішу інформацію, а також необхідні формуляри можна знайти на інтернет-сторінці Німецького Бундестагу www.bundestag.de/ips або на сайті Посольства Німеччини в Україні. Кінцевий термін подання заявок на участь у програмі – 31 липня 2021 року.

Якщо у Вас виникнуть питання щодо «Міжнародної парламентської стипендії», звертайтесь, будь-ласка до відділу політики Посольства ФРН в Україні за телефоном: +380442811249.

 

                                                                      Відділ міжнародних зв’язків ОНЕУ

17-18 травня 2021 року в Одеському національному економічному університеті відбулася
XІХ Міжнародна науково-практична конференція «Наукові проблеми господарювання на макро-, мезо- та мікроекономічному рівнях», присвячена 100-річчю університету. Конференція відбулася дистанційно у Zoom-форматі.  

Співорганізаторами та учасниками конференції були науковці 65 наукових установ та закладів вищої освіти України та зарубіжжя.

На пленарному засіданні, яке відбулося у Zoom-форматі, зі вступною промовою виступив
Ректор ОНЕУ, доктор економічних наук, професор Ковальов А.І., а також були заслухані вітальні промови та доповіді наступних поважних науковців України:

Буркинського Б.В., доктора екон. наук, професора, академіка НАН України, директора Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень.
Лук’яненка Д.Г., доктора екон. наук, професора, Заслуженого діяча науки і техніки України, ректора Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана.

Мазаракі А.А., доктора екон. наук, професора, академіка Національної академії педагогічних наук України, Заслуженого діяча науки і техніки України, ректора Київського національного -економічного університету.
Кузьміна О.Є., доктора екон. наук, професора, директора Інституту економіки і менеджменту НУ «Львівська політехніка».

Варналія З.С., доктора екон. наук, професора кафедри фінансів Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Заслуженого діяча науки і техніки України.

Никифоренка В.Г., доктора екон. наук, професора, завідувача кафедри управління персоналом та економіки праці Одеського національного економічного університету.

Доктор екон. наук, професор Варналій З.С. після вітальної промови також виступив з доповіддю «Сучасна економічна безпекологія в умовах глобалізаційних загроз». В доповіді було розкрито роль і значення економічної безпекології на сучасному етапі; визначено та подано авторських підхід до основних елементів структури «економічна безпека»; розкрито основні підсистеми економічної безпекології; проаналізовано наявні та потенційно можливі загрози основних складових економічної безпеки України в сучасних умова; запропоновано ключові чинники та комплекс заходів щодо зміцнення економічної безпеки України в умовах глобалізації; розкрито роль і значення закладів вищої освіти у сфері подальшого розвитку економічної безпекології. По завершенню доповіді професор Варналій З.С. відповів на питання учасників конференції.

Доктор екон. наук, професор Никифоренко В.Г. виступив з доповіддю «Інституційні механізми регулювання ринку праці молоді в умовах невизначеності глобального середовища». У доповіді було зазначено, що сьогодні відбуваються стрімкі, непередбачувані зміни у глобальному середовищі, які накладають дуже серйозний відбиток на усі події, як у найближчій, так і у довгостроковій перспективах. Ці зміни передусім стосуються світового ринку праці молоді як найбільш працездатної частини суспільства будь-якої країни. Було зроблено огляд світового ринку праці молоді та акцентовано увагу на недостатньому використанні її потенціалу. Наголошено на тому, що за 20 останніх років кількість молоді загалом зросла, але, водночас, у складі робочої сили, тобто реально зайнятих чи тих, хто має статус безробітних, ця кількість зменшилася за різними об’єктивними та суб’єктивними причинами. Указані тенденції з усією гостротою висувають перед практиками та науковцями проблеми ефективності функціонування інституційних механізмів регулювання ринку праці молоді в умовах невизначеності глобального середовища. Вищезазначене потребує напрацювання низки стратегічних рішень щодо трансформації інституційних механізмів ринку праці молоді з метою відповідності викликам сьогодення і майбутнього людства. По завершенню доповіді професор Никифоренко В.Г. відповів на питання учасників конференції.

 

У пленарному засіданні конференції у Zoom-форматі взяли участь понад 180 вчених та науковців закладів вищої освіти та наукових установ України, Німеччини, Польщі, Чехії, Болгарії, Грузії, Білорусі, Латвії. 

Наприкінці пленарного засідання учасникам було представлено відео-презентацію «Науковці ОНЕУ:
100 років досягнень» та віртуальну виставку публікацій за тематичними напрямками конференції. 

В рамках проведення секційних засідань у Zoom-форматі було заслухано доповіді та повідомлення учасників конференції відповідно до таких пріоритетних напрямків:

І.    Формування сучасного мислення як чинника державотворення.

ІІ.   Глобальні трансформації та розвиток національних соціально-економічних систем.

ІІІ.  Регіональні проблеми розвитку реального сектора економіки.

ІV. Сучасні інформаційні системи й удосконалення методів аналізу та прогнозування економічних ситуацій.

Загальна кількість науковців, викладачів, аспірантів та здобувачів, які взяли участь в конференції
(в тому числі секційних засіданнях) склала більше 350 осіб (в т.ч. 10 науковців із зарубіжних країн).